Сон Техніка продовження усвідомлення уві сні. Тлумачення сну Техніка продовження усвідомлення уві сні безкоштовно

Що робила: Лягла спати годин в 23-30. Автоматично прокинулася в 6-00 (мабуть в підсвідомості добре відклалося, що потрібно прокидатися в цей час для практики вже без будильника). Походила по кімнаті, сходила на кухню попити води, постояла біля вікна, щоб запам’ятати картинку червонувато-фіолетового неба до сходу сонця, тому що зазвичай усвідомлення пов’язано з тим, що я через скло вистрибують у вікно своєї кімнати і лечу.

Далі лягла назад в ліжко, накрилася ковдрою і прийняла зручну позу. Чомусь оси у мене часто з’являються саме в положенні лежачи на спині. Почала концентруватися на тому, що я буду робити під час усвідомлення. Представляла, що встаю, ходжу по кімнаті, мацаю предмети, пробую читати тексти і потім стрибаю в вікно і лечу. Перед сном до речі займалася активізацією чакр, десь хвилин 40.

Що наснилося: Короткий сюжет про те, як я пробиралася з кішкою по якомусь порожньому рову на превеликий зруйнованому храму. Увійшла всередину і опинилася в своїй квартирі. майже. Обстановка була дещо інша. Я підійшла до шафи, на якому висів листок паперу з великим текстом. Я почала читати і мені стало незрозуміло, що там написано. Слова знайомі, але таке відчуття що вони були видерті з різних областей і просто поставлені разом. Ніякого сенсу взагалі не було. Потім я помітила, що все навколо стало бачитися дуже чітко і я зрозуміла що сплю. Ще раз подивилася на текст, але він почав змінюватися, спотворюватися і я зрозуміла, що близький момент прокидання, тому що чіткість стала падати і провалюватися в темряву.

Картинка вимкнулася, я полупроснулась. Вирішила відразу ж почати концентруватися на цьому аркуші, так як добре його запам’ятала. Представляла його, як я його читаю і в якийсь момент з просто уяви ця картинка проявилася знову – чітко і ясно. О, думаю, так я вже тут знову!:) Почала терти пальцями об пальці. І дійсно картинка усталилася і не розмивали.

Я тицьнула пальцем в двері, з наміром пропалити в ній дірку, але вийшло так, що вона просто як пластилін продавилася і залишився слід від пальця. Я так пару раз провела пальцем, залишаючи борозни на двері і вирішила, що пора закінчувати з іграми і переходити до справи.

Почала шукати шляхи зустрічі з підсвідомістю. Вирішила спробувати техніку з дверима. У мене ніколи не було подібного досвіду, я ніколи не переміщуватися в інші місця. Дверей не виявилося. Побачила шафа, взяла відкрила дверцята перед собою, так що мені не стало видно кімнати. Подумала, що зараз приберу її і опинюся десь в іншому місці, а поруч буде образ моєї підсвідомості.

Я тоді вирішила спробувати пройти крізь двері з наміром переміщуватися. Але тикнулася головою в двері. Навіть руку просунути не вийшло.

Тоді я вирішила піти шукати зустрічі. Спочатку посоромилася кричати, бо здалося що я можу крикнути в дійсності і розбудити домашніх. Потім вирішила – хай буде те що буде, не кожен день у мене оси, можна і покричати.:) на поклик ніхто не прийшов. Я підійшла до вікна, там – та сама картинка що я бачила вранці при пробудженні. Я ще засумнівалася сплю я, а то ось в двері не пройшла, раптом реально в вікно вистрибну 🙂 Протестувавши свої статки, я стрибнула у вікно як в воду і полетіла. До речі протягом всього сну я періодично терла руки.

Стан просто супер, а вид шикарний. Лечу значить, а поруч літає чайка і намагається мені на руку сісти. Я її питаю:

– Ти моя підсвідомість? – вона мовчить

Ну й добре, думаю підемо шукати далі. Вирішила полетіти до річки Волзі. Пролетіла будинку, а там зовсім інша обстановка. Просто зелений рай, річка дрібна, бережок. Приземляюся, бачу йдуть якісь бабки. Я їх пропустила. Пройшла вперед, а на березі три людини.

Я здивувалася, що вони рухаються і щось роблять, тому що зазвичай я в ос одна і персонажі завмирають, а тут рухаються і відразу три.

Підходжу до першого. Чоловік стоїть і ловить рибу в річці. Я його питаю питанням, мовляв, ти моя підсвідомість? Або може бачив де його? Він каже, що немає і скаржиться що риба не клює. Я дивлюся, а річка взагалі навіть не річка, там води сантиметрів на 10 і жодної риби не видно. тільки черепахи. Ну, думаю, не дивно що не клює.

Іду до іншого. Це взагалі щось не зрозуміле. Якийсь карлик кошлатий, рудий (схожий на карлика з фільму володар всесвіту з Дольфом Лунгреном), брудний. казковий такий. Сидить в калюжі і щось їсть.

– Ти моя підсвідомість? – нуль емоцій.

Продовжує є якусь курячу ногу і кидає шматки в мою сторону.

– Ну, якщо ти моя підсвідомість – кажу, – то ти якесь не дуже культурне підсвідомість.

Пішла, підійшла до третього. Він кажись лагодив машину. Він теж не в курсі справ. Тут по річці проїжджає натовп якихось забійного виду мотоциклів або таких вузьких машин. Швидше за схожих на кабінки на колесах. А за ними ще щось такого ж виду. Людина, що лагодив машину підходить до мене і каже – ти знаєш, тут на мою щось не те. Сумаcшествіе якийсь твориться. Я посміхаюся і так задумливо відповідаю – так, я вже помітила.

І так подивилася на цього персонажа, на мою він сам трохи не того був, не в собі 🙂